Крушина

Крушина являє собою листопадний чагарник, що відрізняється своєю невибагливістю. Її висота може варіюватися від 1 до 5 метрів, при цьому вона за короткий час формує красивий масив, який під час цвітіння наповнює своїм приємним ароматом весь сад. Для посадки підходить як сонячна ділянка, так і місце, розташоване в ажурній тіні високих дерев. Крушину нерідко використовують для озеленення складнодоступних ділянок. Такий чагарник відмінно підійде для формування невибагливого зеленого живоплоту, що не потребує регулярного догляду.

Особливості крушини

Основні характеристики

Рід Крушина (Frangula) є частиною родини Крушинові (Frangula). Він представлений підлісковими чагарниками, які часто мають непримітний зовнішній вигляд. Така універсальна рослина, незважаючи на невисоку декоративність і непомітні квіточки, доволі широко поширена в культурі. Це пов'язано з тим, що крушина відмінно росте і розвивається навіть у тих місцях, які не підходять для багатьох інших культур. А ще вона відрізняється високою стійкістю до несприятливих умов і витривалістю.

Дуже часто крушину вирощують через те, що вона має лікарські властивості. Культура формує пишний кущ, який має чудовий вигляд у живих огорожах.

Рід Крушина об'єднує приблизно 40 видів. Найбільшого поширення в культурі набув вид – крушина ламка, або вільхоподібна, або тендітна (Rhamnus frangula, Frangula alnus), яку ще йменують жостер ламаний, крушинник. За інформацією, наявною в старіших джерелах, цей вид є частиною роду крушина. При цьому в новіших джерелах цей вид належить до роду Жостер (Rhamnus), до складу якого входить приблизно 125 видів невисоких дерев і чагарників. На сьогоднішній день ця рослина входить до складу роду Крушина (Frangula), який виділяється двостатевими квітками з чотирма чашолистками і голими бруньками, позбавленими луски. До нього належить і Frangula alnus, яку було перейменовано на Rhamnus frangula.

Така рослина в природних умовах зустрічається на території Кавказу, Західного Сибіру та європейської частини Росії. Вона воліє рости на кислому (глинисто-крем'янистому) ґрунті й найчастіше зустрічається у вологих лісах і болотах. Крушину можна зустріти в болотистій місцевості, в горах і на рівнинах, а ще у вологому підліску, на галявинах і лісових узліссях. Такий чагарник добре пристосований до складних умов підліску, сильних вітрів і тривалої посухи. Він не потребує особливого догляду. А ще ця рослина відрізняється дуже високою морозостійкістю (до мінус 40 градусів).

Тривалість життя крушини – приблизно 60 років.

Як правило, такий витривалий чагарник застосовують для створення зелених огорож на дачі або при формуванні підліска. Крушина є медоносом, водночас її гілки, що володіють підвищеною гнучкістю, застосовують у плетінні кошиків, а біла деревина користується попитом у столярній справі.

Цікаво, що з деревини крушини виготовляли деревне вугілля, яке застосовували для виробництва пороху. Саме тому деревину рослини в народі прозвали «порохова деревина». Ще її широко застосовують у виробництві меблів.

Мед, зібраний з квіток крушини, має бурштинове забарвлення і дуже приємний аромат. Смак у нього ніжний із фруктовими нотками. Мед вирізняється легкою послаблювальною дією. Оскільки цей мед позбавлений кислотності, він не подразнює навіть чутливий шлунок.

Кора крушини також має послаблювальні властивості. Її сушать і застосовують у фітотерапії. Кору подрібнюють і додають у найрізноманітніші лікарські засоби. Фахівці рекомендують, не захоплюватися корою крушини надмірно. Приймати засоби на її основі потрібно помірно й обережно.

Зверніть увагу! У свіжій корі та плодах рослини міститься отрута. При вживанні їх всередину виникає сильна блювота.

Величина куща

Висота чагарнику може варіюватися від 2 до 6 метрів. При цьому його висота і ширина приблизно рівні. У природних умовах така рослина трапляється на території всієї Європи, крім Крайньої Півночі та Середземного моря.

Це швидкозростаюча рослина. Тому від висадки саджанця до формування густого куща заввишки 4-5 метрів проходить не надто багато часу.

Листя і стебла

Чагарник складається з розгалужених прямостоячих стебел. Їх прикрашають великі черешкові листові пластини, розташовані по черзі. Ребристе, овальне листя, забарвлене в зелений або блідо-зелений відтінок, має зубчасту або просту кромку, водночас воно може бути шкірястим на дотик. Восени їхнє забарвлення змінюється на червоне. Різновид «Аспленіфоліа» (Rhamnus frangula 'Asplenifolia') виділяється хвилястими листовими пластинами. Нерідко молоді пагони мають фіолетове забарвлення.

Зовнішня поверхня кори темно-сіра, а внутрішня – коричнювато-оранжева. На її поверхні є безліч невеликих білуватих сочевичок, витягнутих поперечно.

Цвітіння і плоди

Крушина має голі бруньки. Дрібні квіточки мають біле або світло-зелене забарвлення. Вони розпускаються в листових пазухах у квітні-липні. Рослина вважається медоносом. Після в'янення квіток на гілках формуються невеликі ягодоподібні плоди завбільшки близько 1,2 см. Спочатку вони забарвлені в зелений колір, далі стають червоними і на довершення забарвлюються в чорний відтінок.

Плоди являють собою кістянки. Вони містять у собі отруйні речовини, небезпечні для людей. Однак їх із задоволенням їдять пернаті. Плоди такої рослини в народі отримали назву «вовчі ягоди».

Види і сорти

У продажу є як саджанці типових видів крушини, так і сортові рослини. Нижче описана частина різновидів крушини ламкої.

Крушина ламка (Rhamnus frangula)

Цвіте в травні. У цей час на його гілках з'являються невеликі квіточки зеленого забарвлення. У жовтні-листопаді спостерігається дозрівання м'ясистих невеликих плодів округлої форми, які у великій кількості утворюються на пагонах. Спочатку вони мають червоне забарвлення, але з часом стають темнішими. Їх із задоволенням поїдають птахи. Ця кущовидна рослина відрізняється повільним зростанням. Воно досягає в діаметрі та у висоту близько 5 метрів. Глянцеві овальні листові пластини мають довжину близько 80 мм. Вони забарвлені в ніжно-зелений або темно-зелений відтінок, а восени стають червоними. Нерідко використовується для створення клумб під кронами дерев або зеленої огорожі.

Сорт «Файн Лайн» (Fine Line)

Цвіте чагарник з травня по червень. Її невеликі квіточки забарвлені в зелений відтінок. Утворення червоних кулястих плодів невеликого розміру відбувається в жовтні-листопаді, до того ж із часом вони забарвлюються в темніший відтінок. Утворює прямостоячий кущ, що досягає в діаметрі 2 метрів, а у висоту – від 3 до 5 метрів. Блискучі вузькі листові пластини подовженої форми мають ніжно-зелене забарвлення і зовні схожі з листям олеандра. Восени вони стають червоними. Їх використовують як солітери, для створення зеленого живоплоту, а ще для висадки в підліску.

Сорт «Аспленіфоліа» (Asplenifolia)

Цвітіння спостерігається в травні-червні. Дорослий чагарник досягає у висоту до 2,5 метрів. Такий різновид крушини вирізняється високою зимостійкістю (до мінус 40 градусів), водночас він прекрасно росте і розвивається в умовах середніх широт. Гілки густо вкриті тоненьким листям, завдяки цьому кулястий кущ має більш легкий і повітряний вигляд. Восени листя стає золотистим. Завдяки незвичайній формі чагарнику його нерідко використовують для створення красивого японського ефекту. Рослина виділяється своєю тіньолюбністю та стійкістю до посухи.

Сорт «Мінарет» (Minaret)

Висота дорослого куща може доходити до 2 метрів, водночас його діаметр становить усього 0,7-0,8 м. Загострені на верхівці овальні листові пластини забарвлені в зелений колір, з настанням осені вони стають жовтими. Цвітіння починається наприкінці травня і триває протягом усього літнього періоду. Квітки кремового або білого відтінку. У ягодах містяться отруйні речовини.

Посадка у відкритий ґрунт

Вибір місця

Витривала крушина невимоглива до ґрунту, але все ж краще, щоб він був волого- і повітропроникним, а також пухким. Віддає перевагу рости на кислому або нейтральному ґрунті, який може бути заболоченим або сухим. Для посадки рекомендується вибрати ділянку, що знаходиться в невеликому затіненні. Чагарник можна вирощувати в міських умовах, оскільки йому не шкодить забруднене повітря.

Правила посадки

Фахівці радять, у південних регіонах висаджувати саджанці крушини в осінній час. У цьому випадку вони встигнуть добре вкоренитися до того, як настане посушливе літо. А в регіонах з більш прохолодним кліматом для висадки саджанців рекомендується вибрати весняний час. Саджанці із закритою кореневою системою (в контейнері) можна висаджувати в сад протягом усього сезону. Однак періоди посухи та заморозків не підходять для посадки крушини.

Приблизна схема посадки:

• при висадці сорту Fine Line між кущами витримують дистанцію у 2 метри;
• висаджуючи кілька саджанців Rhamnus frangula відстань між ними збільшують до 3 метрів;
• при створенні зеленого живоплоту дистанція між кущами має бути не меншою за півтора метра.

Покрокова інструкція посадки саджанців крушини в сад:

1. Кореневу систему саджанця, взяту разом із грудкою землі, занурюють у ємність із водою. Зачекайте, поки ґрунт насититься вологою.
2. Яма для посадки повинна мати розміри 0,5х0,5х0,5 метрів. Для посадки зеленої огорожі готують траншею.
3. Якщо ґрунт на ділянці глинистий, то на дні ями зробіть десятисантиметровий шар дренажу. Для цього підійде пісок або гравій.
4. У виснажений ґрунт рекомендується внести торф'яну горщикову землю, компост, що розклався, або добре перепрілий гній.
5. Встановіть саджанець в яму для посадки таким чином, щоб його коренева шийка була на одному рівні з поверхнею ґрунту.
6. Заповніть посадкову яму землею і ущільніть її поверхню.
7. Проведіть полив.
8. Замульчуйте поверхню пристовбурного кола шаром гравію. Це допоможе скоротити кількість поливів, сповільнить ріст бур'яну і підвищить дренажні якості ґрунту.

Як правило, саджанець швидко приживається і його коріння починає активно рости. Але її необхідно рясно поливати 1 або 2 рази на тиждень у посушливі періоди.

При висадці саджанця в контейнер рекомендується взяти легку ґрунтосуміш, що складається з горщикової землі, грубозернистого піску і садового ґрунту.

Догляд за крушиною

Якщо крушина росте в сприятливих умовах, то вона не потребуватиме якогось особливого догляду. Догляд за чагарником, що росте у відкритому ґрунті, нескладний:

1. Після посадки кущ потребує частих поливів. Підрослій і зміцнілій крушині забезпечують регулярний полив 1 раз на 15 днів. Більш дорослу рослину поливають лише під час тривалого посушливого періоду.
2. Рослину можна не підгодовувати, просто під час висадки саджанця на дно ями насипають невелику кількість компосту. Однак якщо ґрунт на ділянці виснажений, то підживлення вважаються корисними для рослини.
3. Такий чагарник не потребує обов'язкових обрізань. Але якщо крушина використана для створення зеленого живоплоту, то восени рекомендується провести формуючу обрізку. Коли рослина відцвіте, можна провести обрізку стебел, що посилить розгалуження і кущ стане густішим. Жорстку обрізку проводити не рекомендується. При вирощуванні ряболистих сортів вирізають всі ті пагони, на яких є зелене листя.
4. Якщо крушина буде рости в сприятливих для неї умовах, то вона відрізнятиметься високою стійкістю до шкідників і захворювань.

При вирощуванні в контейнері, йому забезпечують наступний догляд:

1. У літню пору полив має бути рясним. Але його проводять тільки після підсихання поверхні субстрату.
2. У зимовий час крушину на зберігання прибирають в приміщення неопалюване зовсім або зі слабким опаленням. Найкраще для зимівлі підходить добре освітлене, прохолодне приміщення, в якому рослина буде захищена від сильних морозів.
3. У весняний і осінній період у ґрунтосуміш вносять трохи добрива, що відрізняється повільною дією.

Способи розмноження

Живцювання

Крушину можна розмножити живцюванням. Для цього навесні або в останні літні тижні наріжте верхівки гілок трав'янистих стебел. Далі їх висаджують на вкорінення в субстрат із горщикової землі та піску. На зимівлю висаджені відрізки прибирають у холодний парник. Висадку на постійне місце проводять з настанням весни або восени.

Відводки

Для формування відводка вам знадобиться гнучка і довга гілка. Її потрібно пригнути до поверхні ґрунту і посередині зафіксувати спеціальним гачком або дротом. Щоб коріння з'явилося якнайшвидше, зішкребіть кору з пагона в місці торкання з ґрунтом. Засипте гілку землею, залишивши на поверхні лише її верхівку, яку слід підв'язати до вертикально встановленої опори. Для повного вкорінення відводка знадобиться від 1 до 2 років. Лише після цього його можна відокремити від батьківського куща.

Вирощування з насіння

Збір плодів проводять одразу після того, як вони стануть чорними (в літній та осінній час). Видаліть м'якоть, а насіння, що залишилося, ретельно промийте. Наповніть ємність піском і висійте в нього насіння крушини. Посіви переносять на вулицю, де вони пройдуть природну стратифікацію холодом. Сіянці повинні з'явитися з настанням весни або через 1 рік. Після того як саджанцям виповниться півроку, їх можна буде висадити на постійне місце.

Крушина в ландшафтному дизайні

У природних умовах крушина воліє рости у вологих (навіть заболочених) підлісках. Для неї відмінно підходить глинистий або піщано-глинистий, глибокий і кислий ґрунт. Може нормально рости і розвиватися навіть на сухому ґрунті з будь-яким рН. Така рослина прекрасно себе почуває на напівторф'яному і піщаному ґрунті, де вона нерідко виступає в якості захисту від вітру.

Садові різновиди (наприклад, Аспленіфоліа або Файр Лайн) мають ефектне листя. Восени вона забарвлюється в ніжний золотистий відтінок. Такі сорти нерідко висаджують групами під високорослими деревами. Різкий силует таких рослин дозволяє домогтися японського ефекту, при цьому не використовуючи японський клен, який потребує кислого ґрунту.

Файр Лайн – такий стовпчастий різновид має чудовий вигляд у великій ємності разом із низькорослими багаторічними трав'янистими рослинами. Також її нерідко використовують для формування вільної зеленої огорожі або для посадки на великій чагарниковій клумбі, де її сусідами можуть стати:

• лох;
• ірга;
• бересклет;
• бирючина;
• фізокарпус.

Застосування крушини

Кора молодих пагонів і гілок крушини вважається цілющою. Її збір проводять у період цвітіння.

В осінньо-зимовий період проводять заготівлю деревини такої рослини, яку потім застосовують у плетінні. При цьому вибір гілок залежить від об'єкта плетіння, наприклад:

• великі гілки використовують для створення планок, які формують за рахунок нагрівання на вогні або сушіння в печі;
• для виготовлення тонких сторін кошика використовують тоненькі гілки.

Незважаючи на те, що деревина крушини дуже крихка, її все одно нерідко використовують у плетінні. Річ у тім, що така деревина виділяється своєю різнобарвністю.

Джерело інформації: сайт https://moeselo.kr.ua/.